Після певного періоду стагнації економіки України, що було пов'язано, насамперед, з процесами приватизації та, відповідно, її реструктуризацією, почалось економічне пожвавлення. Так, економічні показники України станом на кінець жовтня 2003 року, значно кращі, порівняно з відповідним періодом минулого року.

          Це підтверджують і дані Державного комітету статистики України. За статистичними даними, найбільш значний приріст валової доданої вартості спостерігався в обробній промисловості - 20,1 %, оптовій і роздрібній торгівлі - 16,7 %, будівництві - 13,8 %.
          Разом з тим, протягом січня-серпня 2001року збитково працювало 44 % підприємств України. Це на 4 % менше, ніж у відповідному періоді минулого року. Найбільше таких підприємств і організацій у матеріально-технічному постачанні та збуті (65 %), на транспорті (62 %) та у заготівлі (59 %).
          Так чи інакше, але результати пожвавлення економіки України (за статистичними даними) слідуючі:

• Профіцит зведеного Бюджету за січень-серпень 2001року становив 1,4 млрд.гривень (1,1% до ВВП).

• Курс гривні залишався стабільним та знаходився в межах 5,34 - 5,45 одиниці до долара США.

• Залишки кредитних вкладень банківської системи України за липень збільшились на 1,1 %, або на 0,4 млрд.гривень, і на 1 серпня 2000 року становили 35,8 млрд.гривень, з яких 17,6 млрд.гривень. - у національній валюті;

• Залишки вкладів населення в національній та іноземній валюті у комерційних банках України за липень 2001року збільшились на 2,5 % і становили на 1 серпня 2001 року 8,6 млрд.гривень;

• На 4,4 % (в порівнянні з минулим періодом 2000 року) зросла іноваційна діяльність підприємств;

• Оборот зовнішньої торгівлі України товарами у січні-серпні 2001 році становив 20777,10 млн.дол.США і проти січня- серпня 2000 року збільшився на 14,6%.

          Серед негативних моментів економічного стану України необхідно назвати проблему неплатежів та, відповідно, заборгованості. Так, за статистичними даними:

• Дебіторська заборгованість між підприємствами України за липень 2001 року зросла на 1,9 відсотка і на 1 серпня 2001 року становила 201913,9 млн. гривень. За цей же період кредиторська заборгованість між підприємствами України зменшилась на 0,11 відсотка і на 1 серпня 2001 року становила 234153,5 млн. гривень.

• Державного бюджету по заробітній платі та соціальних виплат складає (у серпні 2001 року) 733,2 млн. гривень, або 0,37 відсотка НВП.

• Заборгованість місцевих бюджетів із заробітної плати та соціальних виплат на 1 вересня 2001 року становить - 10,6 млн. гривень.

• Вчасно не отримали заробітну плату 4,1 млн. громадян України, або 31,2% зайнятих в галузях економіки. Сума боргу на одного працівника становила в середньому 849 гривень.

• Заборгованість населення України за житлово- комунальні послуги станом на 10 вересня 2001 року становила 6829,2 млн. гривень.

• З початку року заборгованість Державного бюджету за енерго-, водоресурси та інші комунальні послуги за станом на 1 вересня 2001 року становила 166 млн. гривень.

• За станом на 1 вересня 2001 року заборгованість місцевих бюджетів за природний та скраплений газ, електричну енергію та житлово-комунальні послуги становила 1835 млн. грн. і зросла з початку року на 199 млн. гривень, незважаючи на її скорочення в серпні на 60 млн. гривень.

          Другим негативним фактором є: недонадходження коштів від приватизації державного майна в січні-серпні 2001 року, який не дав змоги виконати планові показники дохідної частини загального фонду Державного бюджету в повному обсязі.
          Однак загальна тенденція росту економіки України, особливо у січні-вересні 2001 року призвела до певного пожвавлення усіх галузей економіки, в тому числі і приватного сектору. Так за січень-липень 2001 року підприємства та організації України одержали фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у сумі 14585,3 млн. гривень, що перевищує аналогічний показник відповідного періоду минулого року в 2,4 рази.
          Вищевказані дані не будуть повними без даних Основних показників економічного і соціального стану України за 1996-2000 рік.

           За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 вересня 2001 року кількість комерційних банків, розташованих на території України, складала 191. З них за участю іноземного капіталу 31 (7 банків із 100 % іноземним капіталом). Фактично діють 155 банків із загальним обсягом статутного фонду понад 4 258 мільярдів гривень. Обсяг статутного фонду із розрахунку на один діючий банк складає 27,4 мільйона гривень.

          За даними Асоціації українських банків (АУБ) 124 діючі банківські структури мають загальний об'ємом "чистих" активів в сумі 18,6 мільярдів гривень.
          За даними НБУ балансовий капітал українських банків за січень-жовтень 2001 року збільшився на 16,3 % і на 1 листопада склав суму в розмірі 7497,9 млн. гривень. За індикативною групою (88 банків) "чисті" активи в національній валюті збільшились на 213 млн. гривень, а темп приросту склав 1,4 %.
          З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики.
          За структурою доходів, основні прибутки (більше 58%) банки отримують від процентів за надані кредити, 19,8 % - комісійні доходи та 22,1 % - інші доходи.
          Ступінь довіри населення до банківської системи є достатньо високий. Про це свідчать дані про вклади фізичних осіб в банківську систему України. Так, лише за 2000 рік вклади населення в національній та іноземній валюті зросли по відношенню до 1999 року на 153 % та 154 % відповідно.

           Крім офіційних статистичних даних про інвестиції, які утотожнюються з будівництвом в Україні та іншими капіталовкладеннями в основні фонди, необхідно відмітити й фондові інвестиціні процеси. На цьому фоні фундаментальні економічні фактори привносять в очікування операторів ринку більше оптимізму.

          З точки зору операторів фондового ринку, економіка України стає більш привабливою для вкладень іноземних інвестицій. Так, наприклад, загальна сумма портфельних інвестицій в Україну на кінець червня 2001 року досягла 2,5 млрд. доларів США. Найбільш вагомими серед країн-інвесторів української економіки є капіталовкладення США, Нідерландів, Німеччини, Великобританії та Росії, доля яких складає біля 50% від загального об'єму інвестицій в Україну. Однак для України характерна тенденція росту інвестицій із оффшорних зон.
          Важливого значення Україна придає залученню інвестицій через інститут Вільних Економічних Зон (ВЕЗ), які створено і діють в Україні.